Гільошування

Роботи в техніці гільошування

     Гільйошування (випалювання по тканині) - техніка рукоділля, що передбачає обробку виробів ажурним мереживом і виготовлення аплікацій випалюванням за допомогою спеціального апарату.

Техніка випалювання по шовку (або точніше витравка малюнків на шовку) була відома досить давно. Тканина з малюнком, отримана випалюванням (хімічної витравки) частини волокон, має окрему назву «Девора».

        Автором оригінального методу обробки тканин, що отримав назву «гільйошування», є Зінаїда Петрівна Котенкова. Вперше метод був розроблений в 1980-і роки в Рибінську, а в 1990 році було отримано авторське свідоцтво на винахід. З його допомогою можна виготовити вироби із застосуванням аплікації: серветки, панно, закладки, листівки, записні книжки, мереживні вироби в стилі рішельє і т. д.

      Для гільйошування підходять тільки синтетичні тканини, так як вони при нагріванні не горять, а плавляться і стають клейкими: атлас, капрон, нейлон, плащові тканини, кримплен, тканини з люрексом, штучний шовк, тонкий і щільний трикотаж, оксамит, панбархат і т. д. Інструментом гільйошування є апарат для випалювання по дереву або паяльник з невеликими доробками.