Інформаційна сторінка

16 жовтня день бездомної кішки 

Цей день відзначається 16 жовтня кожного року і вперше був створений у 2001 році організацією Alley Cat Allies для підвищення поінформованості про бездомних кішок та сприяння реалізації програм Trap-Neuter-Return, повернення стерилізованих особин до місць їх проживання.

Вихованці гуртка "Колібрі" створили онлайн виставку до Дня бездомних кішок –  ми бажаємо нагадати людям про любов до тварин, закликати їх до відповідального та гуманного ставлення до кішок та їх утримання. Всі ми повинні пам’ятати, що кожна кішка без дому потребує допомоги, уваги та турботи.

Голодомор 1932-1933

Пам'ятаємо!

21 листопада - 

День Гідності та Свободи.

21 листопада вся країна відзначає День Гідності та Свободи. Свято встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Цього дня ми віддаємо належну шану патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

До цього свята пропонуємо розмальовки антистрес - для натхнення, творчості та мистецтва. 

Малюнки для роздрукування.

"Ми за здоровий спосіб життя!"

Вихованці "Колібрі"підготували віртуальний вернісаж поробок "Де росте корисна їжа".

Здорове харчування — це харчування, яке забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє зміцненню її здоров'я та профілактиці захворювань. 

_____________________________

Минуло вже 77 років з того переможного дня, але і донині не вщухає біль людських втрат у тій жахливій смертоносній війні.   Море сліз пролито солдатськими матерями, вдовами та сиротами, і не можна виміряти глибину та гіркоту цього горя.

 Український народ завжди пам’ятатиме тих, хто гідно пройшов важкими дорогами війни, сумлінно виконав священний обов’язок — мужньо захищав від загарбників свій рідний край.

В ході Другої світової війни 1939–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. Військові дії відбувалися  протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій, 607 з них було розгромлено саме на території України.

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

Ми глибоко вдячні тим, хто у нелегкі воєнні роки відстояв свободу рідної землі, врятував її від поневолення, створив передумови для того, щоб жити у власній, незалежній Українській державі.

Світлини пам'яті.

________________

Де козак, там і слава!

14 жовтня українці святкують День захисників і захисниць України та День козацтва. День захисника Вітчизни є особливим для тих, хто зі зброєю в руках боронить нашу землю. Усвідомлюючи своє високе призначення – охороняти життя та мирну працю свого народу, сьогоднішнє покоління героїв сучасної історії України бере приклад із своїх попередників. Адже любов до рідної землі та батьківської хати, повага до українських традицій та рідної мови передалася їм у спадок та ні за яких обставин не можуть бути знеціненими.

По всій Україні в День козацтва влаштовують тематичні заходи. Найяскравіші з них проходять на острові Хортиця в Запоріжжі, де ентузіасти побудували нову Січ. Вони проводять там фестивалі, демонструючи традиційні козацькі розваги. Так вони показують навички володіння холодною зброєю, кінної їзди, стрільби з лука.

Вже давно стала доброю традицією виховна година в українських закладах освіти. Крім того, громадські та козацькі організації проводять спортивні змагання, виставки та лекції, присвячені історії козацької культури в Україні.

Нащадків козацької слави можна вітати різними способами: віршами, подарунками, а вихованці гуртка "Колібрі привітали татусів та дідусів   вітальною листівкою зробленою своїми руками. Це завжди приємний подарунок. 

До Всесвітнього дня вишиванки.

Вишиванка з давніх давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії нашого народу.

Сьогодні, 20 травня, відзначається Всесвітній день вишиванки – свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. 

Цікаві факти про українську вишиванку.

Джерело

 

Чорнобильська трагедія. 

Вже 35 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу. А ще це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва. Та чи знаємо ми достатньо про Чорнобиль, його минуле, сучасне й майбутнє? Що розкажемо про нього наступним поколінням та як нам говорити про нього зі світом?

Пропонуэмо подивитися відеоролик про те що сталося 35 років по тому на ЧАЕС. "Як це було. Аварія на Чорнобильській АЕС"

Сучасний Чернобиль, як він виглядає.

Новий саркофаг над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції, зруйнованим в результаті аварії.

Ось так виглядає місто Прип'ять, покинуте 35 років по тому.

Сьогодні, 35 роки по тому після аварії, покинута людьми зона відчуження перетворилася на справжній заповідник. Там живуть ведмеді і бізони, водяться вовки і рисі, дикі кабани і коні Пржевальського - і багато інших тварин, не рахуючи пари сотень видів птахів.

Рівень радіації навколо Чорнобильської АЕС зараз значно нижче, ніж відразу ж після аварії - втім, для людини там все одно занадто небезпечно. Найближче до місця катастрофи місто Прип'ять оголошений непридатним для життя на 24 тисячі років.

Однак це не означає, що цю територію ніяк не можна використовувати по-іншому. Наприклад, щорічно зону відчуження відвідують близько 70 тисяч туристів, працюють досліднецкі єкспедиціїї .

На саркофазі, що закриває зруйновану будівлю реактора, встановлено майже 4000 сонячних панелей. Атомна електростанція перетворилася в сонячну.

Наслідки катастрофи досі відчуваються і за межами зони ураження. Наприклад, торішнє дослідження показало, що корови в Рівненській області як і раніше дають молоко, вміст в якому радіоактивного цезію-137 перевищує допустиму в 3,5 рази.

І хоча оцінки того, що відбувається під Чорнобилем дуже різняться за ступенем оптимізму, вчені згодні в одному. Три десятиліття - занадто короткий термін для атомної аварії. І справжні масштаби чорнобильської трагедії нам ще тільки належить оцінити.

____________________________________________________________________

Минають дні, ідуть роки.

Життя  листки перегортає.

А  біль Афгану – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

Я повернувся з тих завій,

Але тривожать сни, як рани,

Що ми ведемо смертний бій,

І що товариш все ще з нами.

Гірський суворий перевал,

Розщелина…Важке каміння…

Товариш мій від кулі впав,

І смерть нагадує про тління.

Живу. Валерія - нема.

Немає сина, брата, друга.

І тиша скрикує німа,

І не стихає в серці туга.

Я там, ще й досі на війні,

Обличчя вгадую знайомі

І з другом бачуся у сні.

І кличу все його додому…

 

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 32-а річниця виведення радянських військ з республіки Афганістан.

Довгих десять років трагічна війна в Афганістані викликала в свідомості людей біль і смуток за понівечені долі наших воїнів. Війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Не дивлячись ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця. «Гарячі точки» показали, що наші хлопці варті героїзму батьків і дідів, які перемогли фашизм у роки Другої світової війни.

Через цю війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч воїнів загинуло у радянсько-афганській війні. Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

Ми вшановуємо всіх учасників тієї, вже далекої війни і засвідчуємо свою глибоку шану та повагу їхній мужності та самовідданій праці.

_________________

4 лютого – День визволення міста.

Історія виникнення нашого міста нерозривно пов’язана з розвитком гірничодобувної промисловості на Півдні України. Ще в 80-х р.р. ХІХ століття на схилах берегів річки Солоної, що протікала по цій місцевості, геолог Г.Федосєєв виявив на поверхні ґрунту поклади марганцевої руди. Після додаткових досліджень тут було розпочато промислову розробку марганцевих руд.
Поряд з розширенням виробництва зростали і гірничі селища – ім. Орджонікідзе, Червоний Гірник.
Коли гітлерівська Німеччина віроломно напала на нашу країну, шахтарі рудника ім.. Орджонікідзе всі свої сили спрямували на відсіч ворогу. Вони самовіддано трудилися, щоб дати фронту більше продукції. Гірники шахти № 2 запропонували працювати без вихідних днів і видавали сотні тонн надпланової руди. Коли шахту № 16 на одну добу зупинили на ремонт, гірники швидко перебудували свою роботу, щоб видобуток марганцю в окремих проходках не припинявся. За цей день шахта значно перевиконала план.
18 серпня 1941 року рудник захопили німецько-фашистські війська Загарбники вживали всіх заходів, щоб налагодити видобуток марганцю, але гірники саботували їх розпорядження. Гірникам загрожувала в’язниця. Проте ні погрози, ні розстріли не зламали волю шахтарів.
Гірники виводили з ладу механізми, аварії, псували освітлення.
Багато гірників рудника ім. Орджонікідзе боролися проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни. Так відділення під командуванням колишнього шахти І.Т.Малки в одному з боїв знищило 20 фашистів і взяло в полон 40 німецьких солдатів і офіцерів. За мужність і відвагу, виявлені в боях, а також за вміле керівництво старший сержант І.Т.Малка був удостоєний Героя Радянського Союзу.
Хоробрий воїн загинув на полі бою в 1944 році. В пам’ять про І.Т.Малку одну з вулиць Орджонікідзе назвали його ім’ям.
4 лютого 1944 року частини Червоної Армії визволити рудник ім. Орджонікідзе і селище від німецько-фашистських загарбників.
Відступаючи під ударами радянських військ, німецько-фашистські загарбники зруйнували та затопили шахти рудника. Все цінне устаткування було вивезено до Німеччини або знищено.
Одразу ж після вигнання фашистів трудящі приступили до відбудови шахтного господарства.
У 1944 році орджонікідзевці повністю відбудували 4 шахти (№3, № 5, №6, №16), ввели в дію збагачувальну фабрику відремонтували 4 електровози, 3 мотовози, 150 вагоняток і відремонтували 4 тис.м2 житлового фонду.
Ми пам’ятаємо подвиг людей, які воювали за наш край. Ми пам’ятаємо подвиг людей, які воювали за наш край.

І рядки вірша Л.К.Казаріна «Пам’ять» змушують нас знову і знову згадувати ті далекі і страшні роки для наших людей.

ПОМНИТЬ!
Вы об этом забывать не смейте,
Память будоража по ночам:
Мы - народ, приговоренный к смерти,
К душегубкам, газовым печам.
Но нашлась на белом свете сила,
Посильней фашистских директив.
Приговор Победа отменила,
Нас из мрака к свету возвратив.
Если, биографию затронув,
Спрашивать вас будут вновь и вновь:
"Вы из графов или из баронов,
Из холопов или из панов?"
Отвечайте за отцов и дедов,
За детей, за весь народ родной:
"Все мы здесь рожденные Победой,
Все мы здесь крещенные войной".
Прадедами, дедами, отцами
Родина прославлена в веках,
И Победы вечное мерцанье
В наших отражается зрачках.
И в сердцах, и на гранитных плитах.
Наша слава, наша боль утрат.
У живых и павших высший титул:
Победитель, Родины солдат,
Тот, что рабство признавал позором,
Видел свет звезды в глухих ночах,
Что прошел по выжженным просторам
С голубою вьюгой на плечах.
Память на дымящейся планете
Самая надежная броня.
Вы об этом забывать не смейте,
Память, как оружие, храня.

Джерело

Що таке Голокост?

У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив у країні націонал-соціалістичний режим. Цей режим грунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці-"арійці" належать до вищої раси, а євреї вважалися Untermenschen - недолюдьми. У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Серія легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу, в основному вихідців з Польщі, де проживала найбільш значна частина європейського єврейства. У виявлених після закінчення війни документах зазначено, що остаточною метою Гітлера було повне знищення всіх євреїв у всьому світі. Для виконання цього плану євреї були зігнані в гетто, були організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення, в які доставлялися євреї; нездатних трудитися вбивали відразу, решта була приречена на смерть від голоду і хвороб. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час. Планомірне знищення євреїв не можна назвати просто актом геноциду, настільки безпрецедентним воно було за масштабами, опрацьованості і реалізації. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення"). Бабин Яр  Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.  Пропоную подивитися уривок з художнього фільму  "Список Шиндлера"