Будиночок з пляшки.

 Казковий будиночок,

з пляшки та солоного тіста.


Цікавий казковий будинок ми з вами зробимо, з порожньої пляшки та солоного тіста. 
Для цього нам знадобится:

- Склянна пляшка,
- солоне тісто,
- стек, 
- фарби,
- акриловий лак.

Класичний рецепт солоного тіста.



Хід роботи.

1. Ретельно промити пляшку, очитити від етикетки.

2. Приготувати солоне тісто.

3. Бажано зробити ескіз майбутнього будиночка.

4. Розмазуємо  тісто по пляшці тонким шаром.


5. Стеком, або ножем вирізаємо двері. 


6. Цю деталь заготраємо вгору і формуємо піддашок.

7. Робимо дві сходинки.


8. Робимо дах. Розкочуємо однакові за розміром кульки і розпющуємо не великі лусочки - це буде черепиця.


9. За доппомогою ковпачка від маркеру, вирізаємо віконце, та оздоблюємо його. 


10. Стеком робимо цеглинки.


11. Прикрашаємо будинок дрібними деталями - це може бути деревце, кущик, квіточка, грибочок.


12. Коли будинок висохне, фарбуємо його.


13. Довершуємо роботу лакуванням.


Для надхнення, декілька зразків подібних будиночків.







Далеко в краю лесном
Жил-был старый-старый гном.
Был у гнома старый дом:
Триста лет он прожил в нём.

Раз понадобилось гному
На три дня уйти из дому.
Но на третий вечер дому
Стало страшно одному.

Старый дом навстречу гному
Зашагал в ночную тьму...
Гном вернулся — дома нет,
И зарос травою след.

Все места вокруг знакомы,
Только дома...Нету дома.
Только двор да забор,
Да вокруг дремучий бор.

Что могло случиться с домом?
Может, он ушёл к знакомым?
Встретил речку на пути
И не может перейти?

И подумал старый гном:
«Бедный, бедный старый дом!
Поспешу ему навстречу —
Хоть на полдороге встречу...»

И ушёл в дремучий бор.
А калитку — на запор.
Очень мало интересу
До утра шагать по лесу.

Ночь прошла, и день настал.
Дом бояться перестал:
«Гном, небось, давно уж дома.
Знать, домой пора и дому».

Воротился — гнома нет,
Лишь росой усеян след.
Гном вернулся — дома нет.
Дом вернулся — гнома нет.

Через год с большим трудом
Повстречались гном и дом.
— Дом! Родной!
— Гном! Родной!
— Как я счастлив!
— Ты со мной!
Міхаіл Лібін.



Посилання на джерело.


Комментариев нет:

Отправить комментарий