Традиції ліплення з солоного тіста.
Вироби із солоного тіста є одним із стародавніх видів декоративно-прикладного мистецтва.
Про виготовлення тіста з борошна, солі й води для виконання фігурок згадано в народних оповідях. Ще стародавні єгиптяни, греки й римляни використовували фігурки з солоного тіста для поклоніння перед язичницькими богами.
У Німеччині та Скандинавії було прийнято виготовляти пасхальні та різдвяні сувеніри з солоного тіста. Різні медальйони, вінки, кільця і підкови вивішували у вікнах або прикріпляли біля дверей. Вважали, що ці прикраси приносять господарям будинку успіх і благополуччя.
У країнах Східної Європи були популярними великі картини з тіста. У слов’янських народів такі картини не розфарбовували, вони мали звичайний для випічки колір, що вважали дуже привабливим.
У Греції та Іспанії під час свята на честь Богоматері на вівтар клали прекрасні хлібні вінки, прикрашені пишними орнаментами. Навіть у далекому Еквадорі майстри художніх промислів створювали вироби, розфарбовані яскравими фарбами. У індійців такі фігурки з тіста раніше мали символічний або містичний сенс. У Китаї в ХVIIстолітті робили маріонеток із тіста.
Під час першої і другої світових воєн і після них мистецтво виготовлення солоного тіста було забуте, оскільки не вистачало матеріалу. У наш час цю стародавню традицію почали відроджувати. Одна з причин — це те, що зараз цінують екологічно чисті вироби, зроблені своїми руками. Солоне тісто останніми роками стало дуже популярним матеріалом для ліплення. Робота з ним приносить задоволення і радість. Раніше вважали, що будь-який виріб із солоного тіста в будинку — це символ багатства і благополуччя в сім’ї. І хліб із сіллю будуть завжди на столі.
Солоне тісто — це один із найбільш універсальних, доступних матеріалів, що можна використати в мистецтві.
Найрізноманітнішими фігурками, картинами, панно із солоного тіста прикрашають свої оселі.
Солоне тісто — еластичне, його легко обробляти, вироби з нього — довговічні.
Інструменти для роботи з тістом.
Основні інструменти
Невеликий ножик і качалка для тіста, стеки для пластиліну, маленький гумовий шпатель і лінійка, обробна дошка, деко, склянки (для борошна і води), миска, харчова фольга, пергаментний папір, ганчірочка або губка, трохи рослинної олії (протирати ніж і штампики, щоб до них не прилипло тісто), простий олівець, декілька різних за розміром пензликів, клей, гуаш, палітра, лаки для нігтів (білий, прозорий), лаки, рушник для рук (руки доводиться часто мити).
Додаткові інструменти
Ситечко середнього розміру, часникодавка, форми для печива, а також предмети з цікавим рельєфом для нанесення фактури на тісто.
Приготування тіста
1. У чисту миску висипати сіль. Туди ж вилити воду (так сіль швидше розчиниться), але не всю, а невелику частину. Слід пам’ятати, що борошно різних сортів «поводиться» по-різному — для одного треба більше води, для іншого — менше.
2. У отриману суміш висипати борошно (краще заздалегідь просіяне), ретельно змішати, а потім подивитися, скільки потрібно ще води.
3. Коли тісто перестане кришитися під руками й почне злипатися в грудку, його можна викласти з миски на стіл, посипаний борошном, і продовжити вимішувати. Робити це слід старанно, добре розминаючи, поки в ньому не залишиться грудок.
Чим довше ви вимішуєте тісто, тим пластичнішим і якіснішим воно стає. Готове тісто достатньо щільне, м’яке, еластичне, зовсім не липне до рук, не кришиться.
Після того як тісто замісили, його кладуть у поліетиленовий пакет і залишають у холодильнику на декілька годин. Під час охолоджування поліпшується якість тіста, воно стає одноріднішим і еластичнішим. Але якщо тісто добре замішане, то з нього можна ліпити відразу, не чекаючи, поки охолоне.
Зберігання тіста
Зберігають солоне тісто в холодильнику в щільно закритому поліетиленовому пакеті. Тримати його можна як на верхніх, так і на нижніх полицях. Тісто можна зберігати достатньо довго — до одного місяця, але все ж таки краще замішувати стільки, скільки ви використаєте відразу або протягом декількох днів. Слід пам’ятати, що чим довше зберігають тісто, то менш еластичним воно стає, до того ж може відволожуватися або кришитися.
Пакет для тіста має бути зі щільного поліетилену. Тонкий поліетилен швидко роз’їсть сіль, через отвір у пакет потрапить повітря, що підсушить тісто. Якщо тісто все-таки підсохло і стало менш пластичним, треба трохи побризкати його водою і добре вимісити.
Буває й так, що навіть свіже тісто швидко псується, «задихається» у теплому приміщенні або в дуже щільній тарі. У цьому випадку треба додати в тісто борошна й солі в рівній пропорції, вимісити його до потрібної консистенції.
Глазурування
Глазур додає тісту глянець і теплі оранжево-коричневі відтінки. Наносять їх на тісто зазвичай в останню годину сушіння, коли виріб уже майже готовий. Роблять це через кожних 5-10 хв від одного-двох до декількох разів. Чим більшу кількість разів наносять глазур, тим інтенсивнішими й насичинішими стають відтінки, при цьому температура в духовці має бути 150-200 °С.
Уважно стежте за тістом, постійно перевіряючи, щоб дрібні деталі виробу не підгоріли. Що вища температура нагріву, то швидше темнішає глазур.
Розчини для глазурі
- Яєчно-водний: 1 яйце на 1 стакан води.
- Молочно-водний: 2-5 столових ложок молока на 1 склянку води.
- Соляний: 2/3 частини солі на 1 частину води.
Яєчно-водний розчин дає більше глянцю, а молочно-водний — більш насичені відтінки. Вироби можна й просто підрум’янювати, не використовуючи глазурі. Для цього температуру в духовці збільшують до 170-225 °С. Розчин наносять на виріб пензликом, акуратно й ретельно змащуючи фігурки, щоб під час випікання на тісті не було непривабливих патьоків.
Лакування
Наносити лак на вироби потрібно рівномірно, стежачи за тим, щоб у виїмки, складки й поглиблення не потрапила волога. Готові роботи також краще тримати подалі від вологи.
Лаки краще брати прозорі й ті, що висихають швидко, глянцеві й матові. Це можуть бути яхтовий, човновий, меблевий лаки, акриловий, а також безбарвний лак для нігтів. Якщо вам потрібно покрити лаком невеликі фігурки й дрібні деталі, то краще це зробити безбарвним лаком для нігтів. Він легко лягає на поверхню й майже миттєво висихає, що дозволяє залакувати фігурку швидко і з усіх боків. Однієї пляшки такого лаку може вистачити на декілька невеликих фігурок.
Якщо вироби великі чи їх багато, то краще взяти інші види лаків і користуватися ними за інструкцією. Щоб фігурки не прилипали до поверхні, краще укладати їх на фольгу.
Якщо ви купили банку лаку, але відразу всієї не використовуєте, то краще не відкривати її відразу, оскільки лак швидко пожовтіє, почне підсихати й загускати. Зробіть у банці невеликий отвір, і кожного разу, коли лакуватимете нові фігурки, відливайте потрібну кількість лаку в невеликий одноразовий посуд. Отвір у банці щільно затикайте або заклеюйте шматочком ізоляційної стрічки чи скотчу, щоб туди не попадало повітря.
Густий лак наносять на фігурку одним шаром, а рідкий — одним-трьома. Для маленьких виробів цілком достатньо й одного шару рідкого лаку.
На наступному занняті ми продовжемо вивчати властивості тіста. Навчимося ліпити прості вироби, декорувати їх. Навчимось склеювати окремі деталі в композиції та оздоблювати їх у рамці.
Бажаю приємних вражень та надхнення!
Комментариев нет:
Отправить комментарий